1. Словник української мови Грінченка

ластовиний

Ластови́ний, -а, -е

Ласточкинъ. Колыб мені ластовине зілля. Мет. 61. — зілля. раст. Chelidonium majus.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ластовиний — ластови́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ластовиний — -а, -е. Те саме, що ластівчин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ластовиний — ЛАСТОВИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ла́стівчин. В неї [Лукини] ніби виросли ластовині крила й несли її (І. Нечуй-Левицький); – Якби не твоє ластовине щебетання, дочко, давно б уже твій батько молоду жінку мав (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. ластовиний — ЛАСТОВИ́НИЙ, а, е. Те саме, що ла́стівчин. В неї [Лукини] ніби виросли ластовині крила й несли її (Н.-Лев., III, 1956, 338); Уляні снилось вніч: .. Під стріхою живе кохання ластовине (Мал., Звенигора, 1959, 89). Словник української мови в 11 томах