латун

Лату́н, -на

м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латун — -а, ч., діал. Залатана свитка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. латун — ЛАТУ́Н, а, ч., заст. Свитина з багатьма латками. В ній [кімнатці] було пусто: ні стільця, ні лавки, навіть сонячне світло не добувалось до неї, бо одиноке, маленьке, давно вже вибите віконце дід Макар заткнув латуном (Т. Бордуляк). Словник української мови у 20 томах