латунник

Латунник, -ка

м. Бѣдный поселянинъ. ЧСВ. 1853. 61.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. латунник — лату́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. латунник — -а, ч., діал. Бідний селянин, сіромаха. Великий тлумачний словник сучасної мови