1. Словник української мови Грінченка

лахмануватий

Лахмануватий, -а, -е

1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у.

2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.

3) Косматый.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лахмануватий — див. вайлуватий; кошлатий Словник синонімів Вусика
  2. лахмануватий — -а, -е, діал. 1》 Повільний, неквапливий. Лахмануватий віл. 2》 Обдертий, драний. 3》 Кошлатий, кудлатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лахмануватий — ЛАХМАНУВА́ТИЙ, а, е, діал. 1. Вайлуватий, який повільно ходить, рухається і т. ін. Лахмануватий віл. 2. Обдертий, старий. Коли Мавра пробудилася рано, побачила над собою, замість закуреного і лахмануватого шатра, зелені віти смереки і опам'яталася, що вона в лісі (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах