1. Словник української мови у 20 томах

лахмануватий

ЛАХМАНУВА́ТИЙ, а, е, діал.

1. Вайлуватий, який повільно ходить, рухається і т. ін.

Лахмануватий віл.

2. Обдертий, старий.

Коли Мавра пробудилася рано, побачила над собою, замість закуреного і лахмануватого шатра, зелені віти смереки і опам'яталася, що вона в лісі (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лахмануватий — див. вайлуватий; кошлатий Словник синонімів Вусика
  2. лахмануватий — -а, -е, діал. 1》 Повільний, неквапливий. Лахмануватий віл. 2》 Обдертий, драний. 3》 Кошлатий, кудлатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лахмануватий — Лахмануватий, -а, -е 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый. Словник української мови Грінченка