1. Словник української мови Грінченка

лаяння

Лаяння, -ня

с. Брань, ругань. Криком та лаянням нічого не візьмеш. Котл. МЧ. Лаяння жіноче та дітський крик аж ув ушах лящить. К. Дз. 214.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаяння — ла́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лаяння — -я, с. Дія за знач. лаяти I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лаяння — ЛА́ЯННЯ, я, с. 1. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (І. Котляревський); Лаяння, сперечання або перешкоджання виконанню ними своїх обов'язків є недоречним (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. лаяння — Ла́яння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лаяння — ЛА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. ла́яти¹. [Тетяна:] У нас ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не возьмеш (Котл., II, 1953, 55). Словник української мови в 11 томах