1. Словник української мови Грінченка

лебедик

Лебедик, -ка

м.

1) ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135.

2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебедик — лебе́дик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лебедик — див. коханий Словник синонімів Вусика
  3. лебедик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до лебідь 1). 2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. 3》 рідко. Давня народна гра. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лебедик — ЛЕБЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ле́бідь. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (П. Грабовський); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні – всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (С. Словник української мови у 20 томах
  5. лебедик — Лебе́дик, -ка, -кові, -дику! -дики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лебедик — ЛЕБЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ле́бідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Граб., І, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків... Словник української мови в 11 томах