лебедик
лебе́дик
-а, ч.
1》 Зменш.-пестл. до лебідь 1).
2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка.
3》 рідко. Давня народна гра.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лебедик — лебе́дик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- лебедик — див. коханий Словник синонімів Вусика
- лебедик — ЛЕБЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ле́бідь. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (П. Грабовський); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні – всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків, сірих гусят (С. Словник української мови у 20 томах
- лебедик — Лебе́дик, -ка, -кові, -дику! -дики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лебедик — ЛЕБЕ́ДИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до ле́бідь 1. Лебедик хлюпнеться і вирне: Блисне проміннячко вечірнє Між хвиль ясних (Граб., І, 1959, 427); На буфеті, тумбочці, етажерці і вікні — всюди стояли фігурки маленьких слоників, білих лебедиків... Словник української мови в 11 томах
- лебедик — Лебедик, -ка м. 1) ум. отъ лебідь. Біліє, як лебедик на воді проти сонця. Г. Барв. 135. 2) Родъ игры. Хоч у хрещика гуляє, хоч у лебедика бігає — усе не довго. Г. Барв. 374. Словник української мови Грінченка