лебідь
ле́бідь
-бедя, ч.
1》 Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір'ям.
|| Скульптурне зображення цього птаха.
2》 ч., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Лебідь — Ле́бідь прізвище українське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- лебідь — ЛЕ́БІДЬ, бедя, ч. 1. Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір'ям. То не хмару снігів Буйний вітер навів, – Піднімаються лебеді білії (Л. Словник української мови у 20 томах
- лебідь — ЛЕ́БІДЬ, ЛЕБЕДИ́Н поет. рідше. З дерева знявся білий лебідь і піднявся вгору (І. Нечуй-Левицький); Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
- лебідь — Ле́бідь, ле́бедя, -деві; -беді, -дів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лебідь — ЛЕ́БІДЬ, бедя, ч. 1. Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір’ям. То не хмару снігів Буйний вітер навів,— Піднімаються лебеді білії (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
- лебідь — Лебідь, -бедя м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? н. п. ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Чуб. V. 756. Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Чуб. V. 369. Словник української мови Грінченка