1. Орфографічний словник української мови

Лебідь

Ле́бідь

прізвище

українське прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ле́бідь

іменник чоловічого роду, істота

сузір'я — Ле́бідь

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лебідь — -бедя, ч. 1》 Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір'ям. || Скульптурне зображення цього птаха. 2》 ч., нар.-поет. Пестливе звертання до чоловіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лебідь — ЛЕ́БІДЬ, бедя, ч. 1. Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір'ям. То не хмару снігів Буйний вітер навів, – Піднімаються лебеді білії (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. лебідь — ЛЕ́БІДЬ, ЛЕБЕДИ́Н поет. рідше. З дерева знявся білий лебідь і піднявся вгору (І. Нечуй-Левицький); Лебедин одинокий проплив над сполоханим степом (О. Ільченко). Словник синонімів української мови
  4. лебідь — Ле́бідь, ле́бедя, -деві; -беді, -дів (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лебідь — ЛЕ́БІДЬ, бедя, ч. 1. Великий перелітний дикий водоплавний птах з довгою, красиво вигнутою шиєю і білим (рідше чорним) пір’ям. То не хмару снігів Буйний вітер навів,— Піднімаються лебеді білії (Бор., Тв. Словник української мови в 11 томах
  6. лебідь — Лебідь, -бедя м. Лебедь. Чи важко вам, лебеді, проти води пливучи? н. п. ум. лебедець, лебедин, лебедонько, лебедочко. Лети, лети, лебедонько сивий, високо з орлами! Чуб. V. 756. Через бистрі річки білим лебедонькам переплини. Чуб. V. 369. Словник української мови Грінченка