легіник

Легіник, -ка

м. ум. отъ ле́гінь.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легіник — див. молодий Словник синонімів Вусика
  2. легіник — ЛЕГІ́НИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ле́гінь. Її донечка вибрала собі молоденького слюсаря, легіника не то на всі гори та на всю Буковину, але на цілу.. Україну (Федьк., Буковина, 1950, 95). Словник української мови в 11 томах