легіник

ЛЕГІ́НИК, а, ч., діал. Зменш.-пестл. до ле́гінь.

Її донечка вибрала собі молоденького слюсаря, легіника не то на всі гори та на всю Буковину, але на цілу.. Україну (Федьк., Буковина, 1950, 95).