1. Словник української мови Грінченка

лежух

Лежух, -ха́

м.

1) = лежень 1. Камен. у. Лежух лежить, а над ним Бог кряжить. Ном. № 1682. Лежухові Бог долю дає. Ном. № 1683.

2) Упавшее или поваленное бурей дерево. Вх. Зн. 33.

3) Птица козодой, Caprimulgus europaeus. Вх. Лем. 431.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лежух — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  2. лежух — -а, ч., зах. 1》 Лежебока, ледащо. 2》 Упале чи звалене бурею дерево. 3》 орн. Дрімлюга. Великий тлумачний словник сучасної мови