1. Словник української мови Грінченка

лизкати

Ли́зкати, -каю, -єш

гл.

1) Лизать, вылизывать. Черк. у.

2) Часто понемногу ѣсть. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лизкати — ли́зкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. лизкати — і лизькати, -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. 1》 Те саме, що лизати 1). 2》 Їсти дуже мало, повільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лизкати — ЛИ́ЗКАТИ, ЛИ́ЗЬКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, розм. 1. Те саме, що лиза́ти 1. 2. Їсти дуже мало, повільно. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. лизкати — ЛИ́ЗКАТИ і ЛИ́ЗЬКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. 1. Те саме, що лиза́ти 1. 2. Їсти дуже мало, повільно. Сіло б та наїлось одразу, а то й лизкає увесь день (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах