лизнути

Лиза́ти, -жу́, -жеш, одн. в. лизну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. см. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.

---------------

Лизнути

см. лизати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лизнути — лизну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лизнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1》 Однокр. до лизати. 2》 перен. Дуже мало з'їсти чого-небудь. 3》 перен., розм., зневажл. Напитися п'яним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лизнути — ЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Однокр. до лиза́ти. Пес дійсно ще раз лизнув Юрка по лиці і ліг собі мирно під ноги (П. Козланюк); Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.. Словник української мови у 20 томах
  4. лизнути — і чорт лизне́ (зли́же) кого, зневажл., вульг. Хто-небудь пропаде або помре. За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! (І. Котляревський); (Степан (до Гордія):) Анахтемо, замовчи, бо тут тебе і чорт злиже! (М. Фразеологічний словник української мови
  5. лизнути — ЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до лиза́ти. Пес дійсно ще раз лизнув Юрка по лиці і ліг собі мирно під ноги (Козл., Ю. Крук, 1950, 244); Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.. Словник української мови в 11 томах