лизнути

лизну́ти

у, -неш, док., перех. і неперех.

1》 Однокр. до лизати.

2》 перен. Дуже мало з'їсти чого-небудь.

3》 перен., розм., зневажл. Напитися п'яним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лизнути — лизну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лизнути — ЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Однокр. до лиза́ти. Пес дійсно ще раз лизнув Юрка по лиці і ліг собі мирно під ноги (П. Козланюк); Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.. Словник української мови у 20 томах
  3. лизнути — і чорт лизне́ (зли́же) кого, зневажл., вульг. Хто-небудь пропаде або помре. За кучму сю твою велику Як дам ляща тобі я в пику, То тут тебе лизне і чорт! (І. Котляревський); (Степан (до Гордія):) Анахтемо, замовчи, бо тут тебе і чорт злиже! (М. Фразеологічний словник української мови
  4. лизнути — ЛИЗНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до лиза́ти. Пес дійсно ще раз лизнув Юрка по лиці і ліг собі мирно під ноги (Козл., Ю. Крук, 1950, 244); Одсунула [Секлета] горщик здоровенний.. Словник української мови в 11 томах
  5. лизнути — Лиза́ти, -жу́, -жеш, одн. в. лизну́ти, -ну́, -не́ш гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Словник української мови Грінченка