1. Словник української мови Грінченка

лизати

Лиза́ти, -жу́, -жеш, одн. в. лизну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. см. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лизати — лиза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лизати — (язиком) злизувати, облизувати, жм. лизкати, лизькати; (рану) зализувати; ЗН. цілувати. Словник синонімів Караванського
  3. лизати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. лизати — лижу, лижеш, недок., перех. і неперех. 1》 Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. || Їсти, пити, підбираючи страву, питво язиком. || перен. Доторкуватися або вкривати собою (про хвилю, вогонь і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лизати — ЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Кожна корова своє теля лиже (прислів'я); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. лизати — І не лижи і не стрижи. Не придобрюйся, бо мене не. ошукаєш. Лижуться, як собаки, що вчора покусалися. Вчора були ворогами, а нині дуже приязні собі. Перше обплювалися, а потім полизалися. Перше себе обчернили, а потім перепросилися. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. лизати — Жу, -жеш, недок., вульг. 1. Підлабузнюватись. ◇ Лизати жопу — підлабузнюватись. Ти розумієш, що той йому жопу лиже, тому і має свою посаду. 2. Робити жінці кунілінгус. Коли він лиже, можна зразу кінчити. Словник сучасного українського сленгу
  8. лизати — лиза́ти гу́би (гу́бки). 1. Бажати чого-небудь приємного, перев. без можливості його дістати, мати. “Що за удаль, що за сила!” — парубки казали, і дівчата тишкувались (шепталися) і губки лизали (Сл. Б. Грінченка). 2. кому, рідше до кого. Фразеологічний словник української мови
  9. лизати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
  10. лизати — Лиза́ти, лижу́, ли́жеш, ли́жуть; лижи́, -жі́м, -жі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лизати — ЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, недок., перех. і неперех. 1. Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Кожна корова своє теля лиже (Укр.. присл.., 1955, 288); *Образно. Словник української мови в 11 томах