лизати

ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док.: поцілува́ти, цьо́мнути, поцьо́мати, поцьо́мкати, цмо́кнути, чмо́кнути, чоло́мкнути, почоло́мкати, обцілува́ти, ви́цілувати. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує (Т. Шевченко); Балабушиха вхопила Настю долонями за щоки й почала її цмокати (І. Нечуй-Левицький); Коли прощалися, вона підстрибнула й чмокнула його в щоку (П. Загребельний); І мого діда нахилило до землі, — якось губи засвербіли, а тут де не взялась жаба, плиг! — і не схаменувсь, як чоломкнув бісову тварюку (О. Стороженко); Їй було досадно. Бач, дома готовий руки лизати, а на вулиці стріне — одвертається (Панас Мирний); — Що ти мовчиш? — скрикнула в розпачі Таня і стала обціловувати сестру так жагуче, що тій аж дух забило (П. Колесник); Всі Катрусю дуже люблять, Виціловують, голублять, Що захочеться Катрусі, Зроблять тьоті та бабусі (С. Воскрекасенко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

лизати — лиза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
лизати — (язиком) злизувати, облизувати, жм. лизкати, лизькати; (рану) зализувати; ЗН. цілувати. Словник синонімів Караванського
лизати — див. їсти Словник синонімів Вусика
лизати — лижу, лижеш, недок., перех. і неперех. 1》 Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. || Їсти, пити, підбираючи страву, питво язиком. || перен. Доторкуватися або вкривати собою (про хвилю, вогонь і т. ін.). 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
лизати — ЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Кожна корова своє теля лиже (прислів'я); * Образно. Словник української мови у 20 томах
лизати — І не лижи і не стрижи. Не придобрюйся, бо мене не. ошукаєш. Лижуться, як собаки, що вчора покусалися. Вчора були ворогами, а нині дуже приязні собі. Перше обплювалися, а потім полизалися. Перше себе обчернили, а потім перепросилися. Приповідки або українсько-народня філософія
лизати — Жу, -жеш, недок., вульг. 1. Підлабузнюватись. ◇ Лизати жопу — підлабузнюватись. Ти розумієш, що той йому жопу лиже, тому і має свою посаду. 2. Робити жінці кунілінгус. Коли він лиже, можна зразу кінчити. Словник сучасного українського сленгу
лизати — лиза́ти гу́би (гу́бки). 1. Бажати чого-небудь приємного, перев. без можливості його дістати, мати. “Що за удаль, що за сила!” — парубки казали, і дівчата тишкувались (шепталися) і губки лизали (Сл. Б. Грінченка). 2. кому, рідше до кого. Фразеологічний словник української мови
лизати — Лиза́ти, лижу́, ли́жеш, ли́жуть; лижи́, -жі́м, -жі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лизати — ЛИЗА́ТИ, лижу́, ли́жеш, недок., перех. і неперех. 1. Проводити язиком по кому-, чому-небудь, доторкуватися язиком до когось, чогось. Кожна корова своє теля лиже (Укр.. присл.., 1955, 288); *Образно. Словник української мови в 11 томах
лизати — Лиза́ти, -жу́, -жеш, одн. в. лизну́ти, -ну́, -не́ш гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Словник української мови Грінченка