липник

Липник, -ка

м.

1) и 2) = липняк 1 и 2.

3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. Вх. Пч. I. 7.

4) раст. a) Silene vissora. Kolb. I. 202. б) Galium aparine. Вх. Лем. 432.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. липник — Той, що дере лико [XIX] Стрібуємо ж по інвентарю показати статистично їх число і економічний побут. Усіх підданих, зайнятих різнорідними услугами при дворі і панських фільварках Грималівського ключа, в інвентарі 1800 року вичислено 357 осад, а... Словник з творів Івана Франка
  2. липник — липни́к іменник чоловічого роду липучка Орфографічний словник української мови
  3. липник — ЛИПНИ́К¹, а́, ч. Трав'яниста рослина родини складноцвітих (айстрових), насіння якої має колючки й легко чіпляється до чого-небудь; липучка (див. липу́чка¹). Липник і падиволос чіплялися до його ряси й заважали ході (Ірина Вільде). ЛИПНИ́К², у́... Словник української мови у 20 томах
  4. липник — ЛИПУ́ЧКА (бур'ян, насіння якого має колючки й легко чіпляється до чого-небудь), ЛИПНИ́К. Обмолочене зерно.. нерідко буває засмічене насінням курячого проса.., лободи, липучки, жабрію, берізки (з журналу); Липник і падиволос чіплялися до його ряси й заважали ході (Ірина Вільде). Словник синонімів української мови
  5. липник — ЛИПНИ́К, а́, ч. Те саме, що липу́чка¹. Липник і падиволос чіплялися до його ряси й заважали ході (Вільде, Сестри.., 1958, 24). Словник української мови в 11 томах