липник
ЛИПНИ́К¹, а́, ч.
Трав'яниста рослина родини складноцвітих (айстрових), насіння якої має колючки й легко чіпляється до чого-небудь; липучка (див. липу́чка¹).
Липник і падиволос чіплялися до його ряси й заважали ході (Ірина Вільде).
ЛИПНИ́К², у́, ч.
Те саме, що липня́к¹.
Навіть Володько з Петром частенько беруть свої обрізи, напихають кишені “патронами” і тарахкають “по чом зря” [даремно] у стару черешню пайкового липнику (У. Самчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- липник — Той, що дере лико [XIX] Стрібуємо ж по інвентарю показати статистично їх число і економічний побут. Усіх підданих, зайнятих різнорідними услугами при дворі і панських фільварках Грималівського ключа, в інвентарі 1800 року вичислено 357 осад, а... Словник з творів Івана Франка
- липник — липни́к іменник чоловічого роду липучка Орфографічний словник української мови
- липник — ЛИПУ́ЧКА (бур'ян, насіння якого має колючки й легко чіпляється до чого-небудь), ЛИПНИ́К. Обмолочене зерно.. нерідко буває засмічене насінням курячого проса.., лободи, липучки, жабрію, берізки (з журналу); Липник і падиволос чіплялися до його ряси й заважали ході (Ірина Вільде). Словник синонімів української мови
- липник — ЛИПНИ́К, а́, ч. Те саме, що липу́чка¹. Липник і падиволос чіплялися до його ряси й заважали ході (Вільде, Сестри.., 1958, 24). Словник української мови в 11 томах
- липник — Липник, -ка м. 1) и 2) = липняк 1 и 2. 3) Мучной хрущъ, Melolontha fullo. Вх. Пч. I. 7. 4) раст. a) Silene vissora. Kolb. I. 202. б) Galium aparine. Вх. Лем. 432. Словник української мови Грінченка