лицарство
Лицарство, -ва
с. Рыцарство. Грин. І. 192. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові. Правда, 1867 (?), № 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лицарство — ли́ца́рство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
- лицарство — -а, с., іст. 1》 Збірн. до лицар 1), 2). 2》 Діяльність, поведінка і звички лицаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лицарство — ЛИ́ЦА́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до ли́цар. Співай нам, дідусю, про славне лицарство, Що водить, бувало, хоробрі полки (П. Куліш); Король Едвард не сподівавсь Шотландського повстання, Його лицарство розійшлось Уже на спочивання (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- лицарство — БЛАГОРО́ДСТВО (чистота моральних якостей, висока принциповість і т. ін.), БЛАГОРО́ДНІСТЬ, ВЕЛИКОДУ́ШНІСТЬ, ЛИ́ЦА́РСТВО (РИ́ЦАРСТВО), ШЛЯХЕ́ТНІСТЬ, АРИСТОКРАТИ́ЗМ підсил. рідше (перев. у манерах, поведінці, ставленні до кого-небудь). Словник синонімів української мови
- лицарство — Ли́ца́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лицарство — ЛИ́ЦА́РСТВО, а, с., іст. 1. Збірн. до ли́цар 1, 2. Король Едвард не сподівавсь Шотландського повстання, Його лицарство розійшлось Уже на спочивання (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах