1. Словник української мови Грінченка

лишати

Лишати, -шаю, -єш

сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата. Грин. І. 290. І вдома мене не лишай, і в поле не бери. Ном. № 2710. Все бери, а мене лиши. Ном. № 9708. Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи. Федьк. Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою! Грин. І. 120.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лишати — (не брати зі собою) залишати, покидати, оставляти, (для когось) відкладати, притримувати. Словник синонімів Полюги
  2. лишати — лиша́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. лишати — Залишати, зоставляти, не брати; (кого) покидати; (у спадок) відписувати, заповідати; нак. ЛИШИ! облиш! Словник синонімів Караванського
  4. лишати — -аю, -аєш, недок., лишити, -шу, -шиш, док., перех. 1》 Ідучи, їдучи куди-небудь, не брати з собою. || Віддавати куди-небудь на певний час. 2》 Ідучи, покидати кого-небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого-небудь, залишати без уваги, допомоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лишати — ЛИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛИШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, що. 1. Ідучи, їдучи куди-небудь, не брати з собою. Як то приповідають: і в поле мене не бери, і дома мене не лишай (А. Свидницький); Що станеться з ними [жінками й дітьми]?... Словник української мови у 20 томах
  6. лишати — Адам кисличку з'їв, а нам оскому лишив. Хтось провинив, а ми мусимо покутувати. Лишився, ні в сих, ні в тих. Непевний, що йому робити. Лишився, як на леду. Лишився в небезпеці без надії. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. лишати — залиша́ти (зоставля́ти, лиша́ти) / залиши́ти (зоста́вити, лиши́ти) в ду́рнях кого. Ошукувати, перехитрювати кого-небудь, ставлячи його в незручне, смішне становище. Фразеологічний словник української мови
  8. лишати — ЗАЛИША́ТИ (вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь), ЛИША́ТИ, ПОЛИША́ТИ, ПОКИДА́ТИ, КИ́ДАТИ, ОСТАВЛЯ́ТИ (ЗОСТАВЛЯ́ТИ) рідко, ВІДБІГА́ТИ кого, заст. — Док. Словник синонімів української мови
  9. лишати — ЛИША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЛИШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. 1. Ідучи, їдучи куди-небудь, не брати з собою. Як то приповідають: і в поле мене не бери, і дома мене не лишай (Свидн. Словник української мови в 11 томах