лозинка
Лозина, -ни
ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. ум. лозинка, лози́ночка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лозинка — лози́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лозинка — див. палиця Словник синонімів Вусика
- лозинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лозина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лозинка — ЛОЗИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лози́на. – Який магазин, така й вітрина, – відповів Євграф, поплескуючи себе по холошах штанів лозинкою (О. Чорногуз); Безтурботно помахуючи лозинкою, я пройшов повз її двір (В. Нестайко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- лозинка — ЛОЗИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лози́на. Він раптом цвьохнув лозинкою по снігу (Коп., Лейтенанти, 1947, 117); *У порівн. Вперлася [дівчина] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в’юном (Речм., Весн. грози, 1961, 137). Словник української мови в 11 томах