1. Словник української мови у 20 томах

лозинка

ЛОЗИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до лози́на.

– Який магазин, така й вітрина, – відповів Євграф, поплескуючи себе по холошах штанів лозинкою (О. Чорногуз);

Безтурботно помахуючи лозинкою, я пройшов повз її двір (В. Нестайко);

* У порівн. Тоді Вінтер іще хоч і з нотками жалю, але поштиво гнувся лозинкою перед паном президентом (В. Винниченко);

Вперлася [дівчина] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в'юном (В. Речмедін);

Де народилися і зросли вони, ці дівчата, гарні, як маків цвіт .. і гнучкі, як лозинки над річкою? (К. Гриб);

Як лозинка [Парасочка] тоненька, білявка, з гордим, як у матусі, поставом голови (В. Лис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лозинка — лози́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. лозинка — див. палиця Словник синонімів Вусика
  3. лозинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лозина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лозинка — ЛОЗИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лози́на. Він раптом цвьохнув лозинкою по снігу (Коп., Лейтенанти, 1947, 117); *У порівн. Вперлася [дівчина] йому в груди обома руками, напружилась гнучкою лозинкою і вислизнула в’юном (Речм., Весн. грози, 1961, 137). Словник української мови в 11 томах
  5. лозинка — Лозина, -ни ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. ум. лозинка, лози́ночка. Словник української мови Грінченка