1. Словник української мови Грінченка

лужити

Лужити, -жу, -жиш

гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки. Могил. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лужити — лу́жити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лужити — -жу, -жиш, недок., перех. Обробляти лугом (див. луг II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лужити — ЛУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. Обробляти лугом (див. луг² 2), золити (див. золи́ти 1). Лужити тра [треба] нитки (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. лужити — Лу́жити (золити), лу́жу, -жиш, -жать; луж, лу́жмо, лу́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лужити — ЛУ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех. Обробляти лугом ( див. луг² 1). Словник української мови в 11 томах