1. Словник української мови Грінченка

лупання

Лупа́ння, -ня

с. Откалываніе, отламываніе.

---------------

Лупання, -ня

с. Миганіе (хлопаніе глазами).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лупання — лу́пання іменник середнього роду лупа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лупання — I луп`ання-я, с. Дія за знач. лупати. II л`упання-я, с., фам. Дія за знач. лупати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лупання — ЛУ́ПАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. лу́пати. Пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Л. Мартович). ЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лупа́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. лупання — ЛУ́ПАННЯ, я, с., фам. Дія за знач. лу́пати. Пристрасть завертала йому голову, а він давав приміту тої пристрасті лиш лупанням очей і сумом (Март., Тв., 1954, 257). ЛУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лупа́ти. Словник української мови в 11 томах