1. Словник української мови Грінченка

лусканець

Лускане́ць, -нця́

м. Орѣхъ, очень спѣлый, который самъ вылущивается изъ плюски. Вх. Зн. 34. см. лущик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лусканець — див. горіх Словник синонімів Вусика
  2. лусканець — -нця, ч., зах. Стиглий горіх, що вилущується сам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лусканець — ЛУСКАНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Горіх, дуже стиглий, що розлущується сам. Словник української мови у 20 томах