1. Словник української мови Грінченка

луття

Луття́, -тя́

с. соб.

1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34.

2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. см. лут.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луття — див. гілка; кора Словник синонімів Вусика
  2. луття — -я, с., збірн. 1》 зах. Гілля чи лозини верболозу. 2》 Липова кора, лико. Великий тлумачний словник сучасної мови