луцак

Луцак, -ка, луцан, -на

м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. луцак — луцан, -а, ч., діал. Мордань. Великий тлумачний словник сучасної мови