1. Словник української мови Грінченка

лучечок

Луче́чок, -чка

м.

1) ум. отъ лук.

2) Ткацкій челнокъ, который употребляютъ, когда в'яжуть начиння. см. начиння и стілець. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лучечок — Луче́чок, -чка; -че́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)