любонька

Значення в інших словниках

1. любонька — лю́бонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. любонька — див. кохана Словник синонімів Вусика
3. любонька — -и, ж., поет. Пестл. до любка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. любонька — ЛЮ́БОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до лю́бка¹. – О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який же красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? (Марко Вовчок); – Господь з тобою, любонько, – лагідно відповіла Бронвен. – Хіба я втручаюся? (О. Словник української мови у 20 томах
5. любонька — КОХА́НА (та, кого кохають), МИ́ЛА, ЛЮ́БА, ЛЮБИ́МА, ЛЮБО́В, ПО́ДРУГА, КОХА́НКА рідше, КОХА́ННЯ розм., ЛЮ́БКА розм., ЛЮ́БОНЬКА пестл., ЛЮ́БОЧКА пестл., СИМПА́ТІЯ розм., ПА́СІЯ заст., МИЛОДА́НКА заст., СЕРДЕНЯ́ фольк., СЕ́РДЕНЬКО фольк., СЕ́РДЕ́ЧКО фольк. Словник синонімів української мови
6. любонька — ЛЮ́БОНЬКА, и, ж., поет. Пестл. до лю́бка¹. Ми кохались не так. Як кохається всяк, — Я та любонька Аннабель — Лі (Граб., І, 1959, 466); — О, да який же вінок ваш красний, сестро! да який же красний! Сестронько-любонько, коли ж ви його візьмете? (Вовчок, І, 1955, 93). Словник української мови в 11 томах