лютень

Лютень, -ня

м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютень — -тня, ч., нар.-поет. лютий II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лютень — Лю́тень, -тня, -тневі, в -тні = лю́тий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)