лютень

лю́тень

-тня, ч., нар.-поет. лютий II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютень — Лю́тень, -тня, -тневі, в -тні = лю́тий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. лютень — Лютень, -ня м. = лютий 2. Місяць лютень питає, чи обутий. Ном. № 412. Лютень казав: як би я в батькових літах — бику третяку ро́ги вирвав би. Ном. стр. 282. № 412. Словник української мови Грінченка