лютий
лю́тий
I -а, -е.
1》 Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину).
|| Який виражає хижість.
|| Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину).
|| Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність.
|| Доведений до розлюченості, гніву; дуже сердитий.
|| Який виражає розлюченість, гнів.
2》 Який приносить надзвичайно тяжкі страждання, муки.
|| Надзвичайно сильний і невимовно тяжкий.
3》 Надзвичайної сили вияву (про мороз, негоду тощо).
4》 розм. Сповнений самозабуття; повний, цілковитий (про чиюсь відданість певній справі тощо).
II -того, ч.
Другий календарний місяць року.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лютий — (дуже сердитий) злий, недобрий, (значною мірою) злющий, озвірілий, жорстокий, (про звірів) оскаженілий, (про погодні умови — спеку, холод) страшний, несамовитий, безпощадний, тріскучий. Словник синонімів Полюги
- лютий — лю́тий 1 прикметник злий лю́тий 2 іменник чоловічого роду місяць Орфографічний словник української мови
- лютий — (звір) хижий, кровожерний, злий, злющий; (хто) безжалісний, жорстокий, жорстокосердий, нещадний; (доведений до люті) розлючений, розгніваний; (біль) тяжкий, шалений; (мороз тощо) страшенний; (місяць) лютень; п! СЕРДИТИЙ. Словник синонімів Караванського
- лютий — див. жорстокий; злий; сердитий Словник синонімів Вусика
- лютий — I [л'утией] -того, м. (ў) -тому, ім. II [л'утией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і, прикм. Орфоепічний словник української мови
- лютий — ЛЮ́ТИЙ¹, а, е. 1. Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). – І що воно за звірюка? – думав він .. – А люте, мабуть?.. Лютіше вовка!.. Словник української мови у 20 томах
- лютий — Лютий остро кутий. Місяць лютий буває з великими морозами. Лютий, як гадина. Гадину уважають лихою та дуже лютою. Лютиться, аж волосся на собі дре. Не могучи пімститися попав у шал, що й своє волосся рве. Питається лютий, чи добре вбутий. Приповідки або українсько-народня філософія
- лютий — гі́рше (від) (лю́тої) сме́рті. 1. Нестерпний, тяжкий. (Жірондист:) Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка). 2. Тяжко, нестерпно. Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі — хоч не жити, дак бути. Фразеологічний словник української мови
- лютий — ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання — значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙ підсил. На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Словник синонімів української мови
- лютий — Лю́тий, -того, -тому, в -тому (місяць) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лютий — ЛЮ́ТИЙ¹, а, е. 1. Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). — І що воно за звірюка? — думав він.. — А люте, мабуть?.. Лютіше вовка!.. Словник української мови в 11 томах
- лютий — Лютий, -а, -е 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Чуб. І. 122. Лютий звір. Мет. 15. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Мет. 149. Лютий ворог. Шевч. 256. Люте горе. Шевч. 44. Словник української мови Грінченка