1. Приповідки або українсько-народня філософія

лютий

Лютий остро кутий.

Місяць лютий буває з великими морозами.

Лютий, як гадина.

Гадину уважають лихою та дуже лютою.

Лютиться, аж волосся на собі дре.

Не могучи пімститися попав у шал, що й своє волосся рве.

Питається лютий, чи добре вбутий.

В місяці лютім бувають дуже великі морози, треба тепле обувя мати.

Як лютий не лютий, а на весну брів не хмур.

Хоч якою б суворою не була зима в лютому, а все рівно на зміну їй прийде весна.

Як настане лютий, то спитається, чи вдягнуті та узуті.

У лютому бувають сильні морози і тому треба добре одягатися.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лютий — (дуже сердитий) злий, недобрий, (значною мірою) злющий, озвірілий, жорстокий, (про звірів) оскаженілий, (про погодні умови — спеку, холод) страшний, несамовитий, безпощадний, тріскучий. Словник синонімів Полюги
  2. лютий — лю́тий 1 прикметник злий лю́тий 2 іменник чоловічого роду місяць Орфографічний словник української мови
  3. лютий — (звір) хижий, кровожерний, злий, злющий; (хто) безжалісний, жорстокий, жорстокосердий, нещадний; (доведений до люті) розлючений, розгніваний; (біль) тяжкий, шалений; (мороз тощо) страшенний; (місяць) лютень; п! СЕРДИТИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. лютий — див. жорстокий; злий; сердитий Словник синонімів Вусика
  5. лютий — I [л'утией] -того, м. (ў) -тому, ім. II [л'утией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і, прикм. Орфоепічний словник української мови
  6. лютий — I -а, -е. 1》 Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). || Який виражає хижість. || Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину). || Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність. || Доведений до розлюченості, гніву; дуже сердитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. лютий — ЛЮ́ТИЙ¹, а, е. 1. Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). – І що воно за звірюка? – думав він .. – А люте, мабуть?.. Лютіше вовка!.. Словник української мови у 20 томах
  8. лютий — гі́рше (від) (лю́тої) сме́рті. 1. Нестерпний, тяжкий. (Жірондист:) Таке життя було б од смерті гірше (Леся Українка). 2. Тяжко, нестерпно. Піду, думаю, заміж! .. Станемо якось бути на світі — хоч не жити, дак бути. Фразеологічний словник української мови
  9. лютий — ВАЖКИ́Й (про почуття, переживання — значний за силою негативного прояву, який завдає душевного болю, страждань тощо), ТЯЖКИ́Й, ПРИ́КРИЙ, ГІРКИ́Й, ТЕРПКИ́Й, ЛЮ́ТИЙ підсил. На його спущених віках лежала глибока, важка туга (І. Словник синонімів української мови
  10. лютий — Лю́тий, -того, -тому, в -тому (місяць) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. лютий — ЛЮ́ТИЙ¹, а, е. 1. Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). — І що воно за звірюка? — думав він.. — А люте, мабуть?.. Лютіше вовка!.. Словник української мови в 11 томах
  12. лютий — Лютий, -а, -е 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Чуб. І. 122. Лютий звір. Мет. 15. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Мет. 149. Лютий ворог. Шевч. 256. Люте горе. Шевч. 44. Словник української мови Грінченка