ліб

Ліб, ло́ба

м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Ном. № 1304. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Ном. № 13766.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me