лящик

Ля́щик, -ка

м. ум. отъ лящ

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лящик — ля́щик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лящик — -а, ч. Зменш.-пестл. до лящ I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лящик — ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹. – Гусиний поплавець, диви, затанцював! – Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (М. Рильський); У мене якраз улов добрий – окунці, лящики, чехоня (В. Малик). Словник української мови у 20 томах
  4. лящик — ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹ — Гусиний поплавець, диви, затанцював! — Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216). Словник української мови в 11 томах