лящик

ЛЯ́ЩИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до лящ¹.

– Гусиний поплавець, диви, затанцював! – Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (М. Рильський);

У мене якраз улов добрий – окунці, лящики, чехоня (В. Малик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лящик — ля́щик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. лящик — -а, ч. Зменш.-пестл. до лящ I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лящик — ЛЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до лящ¹ — Гусиний поплавець, диви, затанцював! — Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216). Словник української мови в 11 томах
  4. лящик — Ля́щик, -ка м. ум. отъ лящ Словник української мови Грінченка