лінкуватий

Лінкуватий, -а, -е

Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий. Г. Барв. 223.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лінкуватий — -а, -е, розм. Трохи лінивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лінкуватий — ЛІНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Трохи лінивий. Почала було Дора сама листа сорочити [писати], та щось не вийшло нічого .. Воно таки лінкувате..! (Леся Українка); – Я така була до діла прикидлива, що хлопець лінкуватий був, млявий, – я його було на плечах половину дороги на ниву й піднесу (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. лінкуватий — ЛІНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Трохи лінивий. Почала було Дора сама листа сорочити [писати], та щось не вийшло нічого.. Воно таки лінкувате..! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах