1. Словник української мови Грінченка

ліпник

Ліпни́к, -ка

м. = ліпак 2. Вх. Зн. 33.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліпник — ліпни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліпник — -а, ч. 1》 Спеціаліст із ліпних робіт. 2》 зах. Пиріг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ліпник — ЛІПНИ́К, а́, ч. Спеціаліст з ліпних робіт. Замикає гурт ліпник з банячком розведеного гіпсу та якимись предметами на дошці-таці (з наук.-попул. літ.); В окремих випадках на місці мануфактурної марки на фаянсовому виробі може виявитися монограма живописця чи ліпника (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. ліпник — ЛІПНИ́К, а́, ч. Спеціаліст з ліпних робіт. Він досвідчений ліпник. Словник української мови в 11 томах