ліпник

ліпни́к

-а, ч.

1》 Спеціаліст із ліпних робіт.

2》 зах. Пиріг.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ліпник — ліпни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ліпник — ЛІПНИ́К, а́, ч. Спеціаліст з ліпних робіт. Замикає гурт ліпник з банячком розведеного гіпсу та якимись предметами на дошці-таці (з наук.-попул. літ.); В окремих випадках на місці мануфактурної марки на фаянсовому виробі може виявитися монограма живописця чи ліпника (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. ліпник — ЛІПНИ́К, а́, ч. Спеціаліст з ліпних робіт. Він досвідчений ліпник. Словник української мови в 11 томах
  4. ліпник — Ліпни́к, -ка м. = ліпак 2. Вх. Зн. 33. Словник української мови Грінченка