1. Словник української мови Грінченка

лісун

Лісу́н, -на

м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Грин. Изъ устъ. 13, 10 — 11. см. лісові люде [лісовий].

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лісун — -а, ч., міф., фольк. Лісовик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лісун — ЛІСУ́Н, а́, ч., міф. Те саме, що лісови́к 2. От пригнав Лісун звіра, та якраз під того дуба, де сидів чоловік (з казки); Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... (Сл. Б. Грінченка); Лісун голосно розреготався, розпилюючи навколо себе дрібки гречаної каші (Любко Дереш). Словник української мови у 20 томах