лісун
ЛІСУ́Н, а́, ч., міф.
Те саме, що лісови́к 2.
От пригнав Лісун звіра, та якраз під того дуба, де сидів чоловік (з казки);
Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... (Сл. Б. Грінченка);
Лісун голосно розреготався, розпилюючи навколо себе дрібки гречаної каші (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me