лічозір

Лічозір, -зо́ра

м. Звѣздочетъ. О. 1861. І. Слов. Въ переносномъ смыслѣ: бездомный бродяга (по ночамъ звѣзды считающій)? Се не лічозір, не пройдисвіт який небудь, се хазяїн добрий, що з срібного кубка своїх гостей почастує. МВ. ІІ. 122.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лічозір — лічозі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови