лічозір
Лічозір, -зо́ра
м. Звѣздочетъ. О. 1861. І. Слов. Въ переносномъ смыслѣ: бездомный бродяга (по ночамъ звѣзды считающій)? Се не лічозір, не пройдисвіт який небудь, се хазяїн добрий, що з срібного кубка своїх гостей почастує. МВ. ІІ. 122.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лічозір — лічозі́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови