лічитися

Лічи́тися, -чу́ся, -чишся

гл.

1) Считаться.

2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лічитися — 1. лікуватися, див. лічити 2. це вважати на Словник чужослів Павло Штепа
  2. лічитися — ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  3. лічитися — лічи́тися 1 дієслово недоконаного виду бути в певній кількості; визначатися лічи́тися 2 дієслово недоконаного виду лікуватися розм. Орфографічний словник української мови
  4. лічитися — ЛІЧИ́ТИСЯ¹, лічу́ся, лі́чишся, недок. 1. в чому, де. Бути в певній кількості; // Входити до складу чого-небудь, належати до чогось. В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (Свидн. Словник української мови в 11 томах
  5. лічитися — ЛІЧИ́ТИСЯ¹, лічу́ся, лі́чишся, недок. 1. Входити до складу чого-небудь, належати комусь, до чогось. В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (А. Свидницький); Письмові столи за нами лічаться (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  6. лічитися — I лічуся, лічишся, недок. 1》 в чому, де. Бути в певній кількості. || Входити до складу чого-небудь, належати до чогось. || Перебувати на певній посаді, службі, бути занесеним у певні списки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови