лічитися
ЛІЧИ́ТИСЯ¹, лічу́ся, лі́чишся, недок.
1. в чому, де. Бути в певній кількості;
// Входити до складу чого-небудь, належати до чогось.
В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (Свидн., Люборацькі, 1955, 3);
// Перебувати на певній посаді, службі, бути занесеним у певні списки і т. ін.
2. Визначатися в певній кількості, в певних сумах; нараховуватися.
Від села на вигін, до табору, лічиться не більше трьох кілометрів (Ле, Історія радості, 1947, 70).
3. перен. Розцінюватися, сприйматися певним чином; вважатися.
Поміж повітовим панством наша сім’я лічилася за людей середнього достатку (Мирний, IV, 1955, 334).
4. Пас. до лічи́ти¹.
ЛІЧИ́ТИСЯ², лічу́ся, лі́чишся, недок., рідко. Те саме, що лікува́тися.
У неї [баби] лічитись не дорого, бо вона ціни не назначає, а всякий дає їй скільки може (Л. Укр., V, 1956, 163);
Просидів у Києві цілий тиждень, лічився у проф. Яновського (Коцюб., III, 1956, 438);
Павло порадив, як лічитися від простуди (Тют., Вир, 1964, 123).
Значення в інших словниках
- лічитися — лічи́тися 1 дієслово недоконаного виду бути в певній кількості; визначатися лічи́тися 2 дієслово недоконаного виду лікуватися розм. Орфографічний словник української мови
- лічитися — I лічуся, лічишся, недок. 1》 в чому, де. Бути в певній кількості. || Входити до складу чого-небудь, належати до чогось. || Перебувати на певній посаді, службі, бути занесеним у певні списки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лічитися — 1. лікуватися, див. лічити 2. це вважати на Словник чужослів Павло Штепа
- лічитися — ЛІЧИ́ТИСЯ¹, лічу́ся, лі́чишся, недок. 1. Входити до складу чого-небудь, належати комусь, до чогось. В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (А. Свидницький); Письмові столи за нами лічаться (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- лічитися — ВВАЖА́ТИСЯ (УВАЖА́ТИСЯ) ким, чим, яким, за кого-що (визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось), ЛІЧИ́ТИСЯ, РАХУВА́ТИСЯ, СПРИЙМА́ТИСЯ як хто, що, ПРИЙМА́ТИСЯ за кого-що, МА́ТИСЯ розм. рідко, ПОВАЖА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- лічитися — Лічи́тися, -чу́ся, -чишся гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112. Словник української мови Грінченка