магнат

Значення в інших словниках

1. магнат — магна́т іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. магнат — [магнат] -та, м. (на) -тов'і/-т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
3. магнат — -а, ч. 1》 Великий феодальний землевласник. 2》 Представник великого промислового та фінансового капіталу. || Глава монополії. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. магнат — МАГНА́Т, а, ч. 1. Великий феодальний землевласник. Мій краю прекрасний, розкошний [розкішний], багатий! Хто тебе не мучив? Якби розказать Про якого-небудь одного магната Історію-правду, то перелякать Саме б пекло можна (Т. Словник української мови у 20 томах
5. магнат — магна́т (від лат. magnatus – багата, знатна людина) 1. В ряді країн Західної Європи, зокрема в Польщі й Угорщині, за феодалізму великі землевласники, аристократична верхівка класу феодалів. 2. Переносно – великий капіталіст, глава монополії (напр., фінансовий магнат). Словник іншомовних слів Мельничука
6. магнат — ЗЕМЛЕВЛА́СНИК (особа, яка володіє землею на правах приватної власності), АГРА́РІЙ книжн.; ФЕОДА́Л, МАГНА́Т (великий землевласник). Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем (О. Словник синонімів української мови
7. магнат — МАГНА́Т, а, ч. Великий феодальний землевласник. Мій краю прекрасний, розкошний, багатий! Хто тебе не мучив? Якби розказать Про якого-небудь одного магната Історію-правду, то перелякать Саме б пекло можна (Шевч., II, 1953, 30); Жив він у.. Словник української мови в 11 томах