1. Словник української мови Грінченка

манутися

Манутися, -не́ться

гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться? МВ. ІІ. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. манутися — ману́тися дієслово доконаного виду діал., безос. Орфографічний словник української мови
  2. манутися — -неться, недок., безос., діал. Хотітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. манутися — МАНУ́ТИСЯ, не́ться, недок., безос., діал. Хотітися. – Трохи й ми з тобою там [на весіллі] розважимось, Марусю! – Та не знаю ще, – каже, – як мати схочуть! – Хіба самій не манеться? Хіба не попросиш матусі?... Словник української мови у 20 томах
  4. манутися — МАНУ́ТИСЯ, не́ться, недок., безос., діал. Хотітися. — Трохи й ми з тобою там [на весіллі] розважимось, Марусю! — Та не знаю ще, — каже, — як мати схочуть! — Хіба самій не манеться? Хіба не попросиш матусі?... Словник української мови в 11 томах