мац

Мац!

меж. Щупъ! Мац-мац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мац — мац присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мац — МАЦ, виг. Уживається як присудок за знач. мацну́ти. Кинувсь пан Пістряк... хап, хап! мац, мац! – нема дверей, та й клямки не налапа (Г. Квітка-Основ'яненко); – Де ж ти його [картуз] загубив, роззяво? – накинувся на нього Тимко. – А хіба ж я знаю?... Словник української мови у 20 томах
  3. мац — МАЦ, виг. Уживається як присудок за знач. мацну́ти. Кинувсь пан Пістряк… хап, хап! мац, мац! — нема дверей, та й клямки не налапа (Кв.-Осн., II, 1956, 214); — Де ж ти його [картуз] загубив, роззяво? — накинувся на нього Тимко. — А хіба ж я знаю? Біг-біг — мац, а його нема (Тют., Вир, 1964, 47). Словник української мови в 11 томах