межи
Меж, межи
пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. О. 1861. І. 9. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. Ном. № 14108. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. Мет. межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.
---------------
Межи
см. меж.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- межи — ме́жи́ прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- межи — див. близько Словник синонімів Вусика
- межи — див. між. Великий тлумачний словник сучасної мови
- межи — МЕ́ЖИ́ див. між. Словник української мови у 20 томах
- межи — СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ (МЕЖИ́) ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́ заст. Словник синонімів української мови
- межи — Ме́жи, між, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- межи — МЕЖИ́ див. між. Словник української мови в 11 томах